Спинна́ сухо́тка — форма прогресуючого нейросифілісу.
Спинни́й мо́зок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спинний — [спиен:и/й] м. (на) н:о/му/ н :і/м, мн. н :і/ … Орфоепічний словник української мови
спинний — прикметник … Орфографічний словник української мови
гематомієлія — ї, ж., мед. Крововилив у спинний мозок … Український тлумачний словник
гематорахіс — у, ч. Крововилив в оболонки, що оточують спинний мозок … Український тлумачний словник
довгастий — а, е. Який має видовжену форму; у якого довжина більша за ширину. •• Довга/стий мо/зок нижній (задній) відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що переходить у спинний мозок … Український тлумачний словник
донор — а, ч. 1) Людина, яка віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим чи орган (нирку, спинний мозок та ін.) для пересадження його в інший організм. 2) Частинка (атом, група атомів), що віддає електрони іншим частинкам. || перен. Регіони… … Український тлумачний словник
дорзальний — дорса/льний, а, е. 1) Спинний; який розміщений на спині, звернений в бік спини; прот. вентральний. 2) лінгв. Приголосний звук, при утворенні якого спинка язика торкається піднебіння й альвеол … Український тлумачний словник
мієлополірадикулоневрит — у, ч. Запальний процес, що захоплює спинний мозок, корінці і периферичні нерви … Український тлумачний словник
мієлоцеле — невідм., с. Грижа спинного мозку, у грижовому мішку якої міститься змінений спинний мозок та цереброспінальна рідина … Український тлумачний словник
мозковий — а/, е/. 1) Прикм. до мозок 1). •• Мозкови/й кровоо/біг кровообіг по системі судин головного мозку. Мозкові/ оболо/нки сполучнотканинні плівчасті утворення, які покривають головний і спинний мозок. 2) Який містить кістковий мозок. Мозкова кістка.… … Український тлумачний словник
